Відділ (лабораторія) теплових властивостей молекулярних кристалів був створений в 1962 р. 
								З моменту створення відділу по 2007 рік його очолював академік (з 1990 р.) Національної академії наук України 
								Вадим Григорійович МАНЖЕЛІЙ (1933-2013). 
								З 2007 року по 2016 відділ очолював доктор фізико-математичних наук В'ячеслав Олександрович Контстантинов.
								Відділ був реорганізований в 2018 році шляхом об'єднання відділів: Теплових властивостей молекулярних кристалів та 
								Структурних досліджень твердих тіл при низьких температурах.
							
							
								
									Основні напрями наукової діяльності відділу:
								
								
									Теплові властивості твердих тіл і наноструктур (фізика квантових макроскопічних явищ, квантові і кріокристали,
									низькотемпературна прецизійна дилатометрія; теплопровідність; теплоємність тощо);
								
								
									Структурні властивості наносистем, молекулярних кристалів і гібридних матеріалів (фізика кристалічного і 
									аморфного станів, фізика фазових перетворень, структурні дослідження новітніх матеріалів і кріокристалів, 
									кінетика насичення газами наносистем, оптична спектроскопія тощо).
								
							
							
								
									Властивості, що досліджуються:
								
								 Дослідження виконуються в інтервалі температур від 0.4 до 300 К і тисків до 8000 атм. 
									Досліджуються теплоємність, теплоти фазових переходів, теплове розширення, стисливість, ізохорна і ізобарна 
									теплопровідність, діелектрична проникність, конверсія, квантова дифузія (конфігураційна релаксація), 
									сорбція і термостимульована десорбція газів наноматеріалами та наноструктурами.
									
								
								Основна інформація(вгору)
							
						
						
							
								
								 
									
										- низькотемпературна дилатометрія для дослідження теплового розширення твердих тіл в інтервалі температур 1.5 – 300 К;
- низькотемпературна адіабатична калориметрія для дослідження теплоємності і теплових ефектів (2 - 300 K);
- експериментальні методики для дослідження ізобарної теплопровідності і ізохорної теплопровідності (2 - 300 K);
- методика дослідження діелектричної проникності;
- методика синтезу оксиду графену;
- методика обробки наноструктур високочастотним розрядом в газовому середовищі;
- рентгенографічні дослідженя порошкових зразків в інтервалі температур від 2 К до кімнатної;
- електронографічні дослідженя в інтервалі температур від 2 К до кімнатної;
- дослідження спектрально-люмінесцентних властивостей об'єктів з малим квантовим виходом світіння в 
											інтервалі (10 - 300 К);
- вимірювання інтегральних спектрів люмінесценції та відносного квантового виходу світіння молекулярних кристалів в інтервалі  1.6 – 300 К.
									Низькотемпературний емністний дилатометр для дослідження теплового розширення твердих тіл в інтервалі 
									температур 2 - 290 К показано на рис. нижче. Дилатометр  розроблено 
									у ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, з роздільною здатністю 10-11 м, 
									що дозволяє проводити прецизійні вимірювання лінійного коефіцієнта  теплове розширення в досліджуваному 
									діапазоні температур.  Вимірювання теплового розширення дають інформацію про специфічні  фазові переходи 
									і квантові явища в твердих тілах [Low Temp. Phys.42, 788 (2016)].
								
								 
							
							
								
								
								
									Адіабатичний калориметр дозволяє виконувати дослідження теплоємності наноматеріалів в діапазоні температур 
									від 2 до 300 К. 
									Калориметр розроблено у ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.
									Адсорбційний насос відкачує пари гелію з  гелієвої ванни, що дозвоняє отримати температуру 2 К в 
									калориметричній комірці. 
									Зразки наноматеріалів можна насичувати газовими домішками беспосередньо в вимірювальній комірці 
									калориметра. 
									Калориметрична комірка (див. рис. нижче) розміщена у вакуумній камері калориметра. 
									Адіабатичні умови експерименту підтримують шляхом контролю температури адіабатичної ширми [Low Temp. Phys. 37, 424 (2011)].
								
								 
							
							
								
								
								
									Схему низькотемпературної комірки установки для вимірювання теплопровідності
							        зразків методом стаціонарного теплового потоку показано на рис. Вимірювальна комірка відокремлена 
									від зовнішньої
									гелієвої ванни. [Instrum Exp Tech 48, 417–421 (2005)]. 
								
								
								 
							
						 
						
							
								
								
								
								
									Ізохорна теплопровідність твердих тіл з різною щільністю вимірююється методом стаціонарного 
									потоку
									[Instr. Exp. Tech. 42, 133 (1999)]. Камера високого тиску дозволяє
									виростити твердий зразок достатньої щільності з інертних газів та інших газоподібних або рідких 
									матеріалів. 
									Вимірювання в комірці з берилієвої бронзи дозволяє максимально допустимий тиск близько 800 МПа.
									
									
								
								
								
								 
							
							
								
								
								
								
									Рентгенівські дослідження зразків проводяться з використанням порошкового дифрактометру 
									серії ДРОН. Структурні дослідження твердих тіл можна проводити в широкому температурному інтервалі – від гелієвих 
									до кімнатних температур, що дозволяює визначати: морфологію зразків; 
									мікро- та макродеформацію; області ближнього порядку та процеси, що протікають в зразках.
									
								
								
								
								 
							
							
								
								
								 Дослідження сорбції та десорбції газових домішок порошками наноматеріалів в
									інтервалі 2 - 290 К дозволяє аналізувати термоактиваційний і тунельний механізми сорбції.
									Приклад зміни тиску в процесі десорбції 4He із зразка оксиду графену
									показано на рис. нижче. Такі вимірювання дозволяють виявити на дослідити процеси квантової 
									дифузії (конфігураційної релаксації) 
									газових домішок в наноматеріалах [Low Temp. Phys. 39, 1090 (2013)]. 
								
								